Швейцарія (Айнзіденльн, Санкт Галлен)
Подорож до бенедиктинського монастиря в Айнзідельні
Мені пощастило побувати у Бенедиктинському монастирі в Айнзідельні (Kloster Einsiedeln) — одному з найвідоміших духовних центрів Швейцарії. І ще більш особливо було те, що я відвідала його саме на Різдво. Враження — неймовірні. Атмосфера спокою, велична архітектура, запах ладану й тиха музика органа — усе разом створює відчуття дива.
Монастир заснував у 835 році відлюдник і святий Мейнрад (Meinrad) — бенедиктинець, який оселився серед гір у самотній келії. Власне, від німецького слова Einsiedelei («відлюдництво, усамітнення») і походить назва міста — Айнзідельн.
Монастир швидко став центром паломництва завдяки чудотворній статуї Діви Марії. Люди приходили сюди по благословення ще за життя святого Мейнарда. Сьогодні ця святиня — серце монастирського комплексу.
Високогірна долина, де розташований Айнзідельн, відома своєю природною красою. Тут збереглися рідкісні торф’яні болота і мальовниче озеро Зіль (Sihlsee) — найбільше штучне озеро у Швейцарії. А за кілька кілометрів від міста лежить гірськолижний курорт Хох-Юбріг (Hoch-Ybrig).
Монастирський комплекс — це не лише храм. Він включає келії для ченців, бібліотеку, школу, десять майстерень, винний погріб і навіть стайні, де вирощують власну породу коней. Сьогодні монахи організовують концерти, екскурсії та богослужіння, запрошуючи кожного доторкнутися до історії цього унікального місця.
Найвідоміша реліквія храму — Чорна Мадонна, розташована в каплиці Gnadenkapelle — «каплиці благодаті». Її історія оповита легендами. Місцеві мешканці розповідають, що коли монастир згорів у 1465 році, статуя Діви Марії з Немовлям дивом уціліла. Від диму й кіптяви вона потемніла — і відтоді зветься Чорною Мадонною.
Перед цією каплицею завжди сидять люди — у тиші, роздумах чи молитві. Я теж стояла там, і здавалося, що кожен подих повітря наповнений вірою й спокоєм. Це місце, де серце говорить мовчки.
Внутрішнє оздоблення храму — справжня симфонія кольорів і світла. Барокова архітектура з поєднанням рожевого, зеленого, фіолетового та золота створює дивовижну атмосферу. Кажуть, що на прикраси храму пішло понад 12 кілограмів чистого золота. Фотографувати всередині не дозволено, але ці кольори і відчуття залишаються в пам’яті назавжди.
Айнзідельн — чарівне місто, яке варто відвідати будь-якої пори року. Його вузькі вулички, старовинні будинки й тиша гір створюють атмосферу затишку та віри. Екскурсія з гідом включає близько одинадцяти зупинок і відкриває найважливіші історичні, культурні та архітектурні пам’ятки міста. Рекомендую щиро 💫
Санкт Галлен
Нотатки мандрівниці зі Швейцарії
Є міста, де історія не лежить у камені — вона дихає. Санкт-Галлен — саме таке. Затишне, мудре, барокове. І кожен його крок звучить, наче старовинна мелодія.
Санкт-Галлен — затишне місто в східній Швейцарії, неподалік Боденського озера. Столиця однойменного кантону, розташована на висоті близько 700 м над рівнем моря. Назву воно отримало від святого Галла — ірландського монаха, який оселився тут понад 1300 років тому. Довкола його келії виросла обитель, що стала серцем майбутнього міста.
Трохи історії
Бенедиктинське абатство святого Галла згодом стало провідним центром культури й освіти Європи. У IX столітті тут створили унікальний «План Санкт-Галлена» — найдавніший відомий архітектурний план монастиря. Сьогодні ансамбль абатства — об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Його серце — велична Стіфтсбібліотека із понад 170 тисячами книг і рукописів. Барокові склепіння, фрески й дерев’яні шафи виблискують м’яким золотом і тишею сторіч.
У XIX — на початку XX ст. Санкт-Галлен розквітнув завдяки мереживно-текстильній індустрії. Місцеві вишивки прикрашали сукні європейських модниць і навіть королівський двір Британії. А з 1898 року тут діє відомий Університет Санкт-Галлена — осередок економічної думки Європи.
Санкт-Галлен — місто, де старовина дихає музикою й спокоєм.
Коментарі
Дописати коментар